{feed}

МОЗ проти народної медицини. Чи зможуть чиновники заборонити цілителів і знахарок

Ольга Скичко, "ТСН" от 10 января 2018

Самі народні цілителі кажуть, що альтернативну медицину неможливо заборонити: вони була, є і буде.

В Україні можуть заборонити народну й альтернативну медицину. Про це заговорили після повідомлення МОЗ про ініціативу зі скасування спеціальних дозволів на заняття відповідною практикою.

"Це просто не може бути компетенцією МОЗ: така практика не відповідає сучасним медичним науковим знанням", - йдеться у повідомленні міністерства.

Народна медицина - це набір знань з медицини, які виникли до сучасної медицини і зараз продовжують розвиватися як альтернативна медицина. Її практики включають використання рослин, тварин, мінералів, духовних практик, терапії руками і різноманітні вправи.

В українському законодавстві поняття народної медицини визначене як методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації.

Проте у МОЗ наголосили, що застосовувати це визначення на практиці неможливо з кількох причин:

- підтвердити досвід багатьох поколінь та усталеність в народних традиціях можуть лише фахівці-етнологи чи культурологи, а в штаті Міністерства таких спеціалістів немає;

- будь-які методи діагностики та лікування мають бути безпечними та дієвими для пацієнтів, а безпеку та ефективність народних методів не перевіряли в умовах строгих наукових експериментів.

"Процедура атестації та експертизи цілителів, яка існує зараз, не дозволяє нам видати дозвільні документи жодному з них: ми не можемо перевірити їхні методи "на місці" у момент звернення цілителя за дозволом, - для цього потрібні наукові та клінічні дослідження. Такі дослідження зазвичай тривають роками і вимагають значного фінансування та широкого залучення експертів. А отже, ми не можемо гарантувати безпечність методів цілителів для пацієнтів", - наголосили у МОЗ.

Тож у міністерстві ухвалили рішення виключити статтю 74-1 із Основ законодавства України про охорону здоров'я, яка регламентує видачу спеціальних дозволів на практику народної медицини.

Відповідний проект закону "Про внесення змін до деяких законів України" зараз надано для громадського обговорення.

Ініциативу МОЗ підтримали представники медичної спільноти. Так, президент клініки "Борис" Михайло Радуцький вважає, що народну медицину взагалі потрібно заборонити, бо вона шкодить людям.

"Потрібно займатися медициною, а не Середньовіччям. Тому підтримую МОЗ, що він не має ставити свій підпис під оманою людей. Не певен щодо юридичних тонкощів, але очевидно, що для того, щоб займатися будь-якою діяльністю, потрібно мати ліцензію. Ви тільки дивіться: усі ці "мунтяни" і все інше - це ж просто знущання над людьми. Таке потрібно забороняти. Так, наприклад, ВООЗ визнала, що гомеопатія не є медичними препаратами, її не можна застосовувати на рівні офіційної медицини, а в Україні в реанімації лікують гомеопатичними ліками", - зауважив Радуцький.

Самі народні цілителі погоджуються, що з шарлатанством і шахрайством потрібно боротися правоохоронним органам. Водночас вони наполягають, що небезпечною для людини може бути і сучасна медицина.

"Лікарі лікують виключно препаратами, але вони не розуміють, що тіло - це ще не все. У людини болить душа, а вони рублять по мозку пігулками", - нарікає народний цілитель і біоенерготерапевт Володимир Долгополов.

"Нетрадиційна медицина завжди була, є і буде. Хотілося б, щоб це розвивалося в Україні, а не щоб її забороняли чи обмежували якимись методами. Людям потрібні істинні цілителі, костоправи тощо", - зауважив своєю чергою біоенерготерапевт, костоправ і масажист Степан Коростинський.

Народні цілителі наголошують, що навіть у разі офіційної заборони народної медицини у цій сфері мало що зміниться. Зараз більшість з них і так працюють без спеціального дозволу.

Причому навіть у разі бажання народного цілителя отримати цей дозвіл йому доводиться докласти чимало зусиль. За словами Долгополова, у цій сфері панує велика корупція.

Водночас Коростинський вважає, що ліцензії взагалі доцільні лише для тих, чия практика пов'язана з різноманітними хірургічними втручаннями.

"Якщо це консультативна допомога, масажі та інші практики, які не пов’язані з хірургічними втручанням в анатомію, то фактично ліцензія непотрібна. Я думаю, якщо вони видалять нетрадиційну медицину із закону, ця практика все одно лишиться у масажах, у костоправстві, в остеопатії та інших напрямках медицини, тому що це нероздільне, одне без одного воно фактично існувати не може", - впевнений Коростинський.

На думку юристів, відсторонюючись від регулювання сфери народної медицини шляхом скасування спеціальних дозволів МОЗ фактично забороняє її.

Водночас в Україні існує Інститут народної медицини, який акредитований Міністерством освіти і науки. Це приватний освітній заклад IV рівня акредитації, в якому надають вищу медичну освіту та навчають методам народної медицини.

За словами юриста Михайла Можаєва, випускникам цього вишу не потрібно отримувати від МОЗ спеціальний дозвіл на заняття народною медициною, тому що дозвіл видається тим, хто не має медичного диплома. Також їм не потрібно ставати підприємцями.

"Тобто МОЗ якраз і заганяє усіх цілителів вчитися до університетів, які видають державні дипломи і вчать за "зрозумілим" (науковими) програмами", - додав правник.

Михайло Можаєв, керівний партнер юридичної фірми "Можаєв і партнери":

- Сьогодні для того, щоб займатися народною медициною (цілительством) необхідно отримати від МОЗ спеціальний дозвіл на заняття нетрадиційною медициною. Для цього необхідно пройти співбесіду в МОЗ, атестацію в лікувальному закладі (навчання, перевірку знань та практичних навичок цілителя), отримати дозвіл. Крім того, цілитель повинен бути зареєстрований як фізична особа-підприємець. Без дотримання таких умов займатися цілительством не можна.

Стаття 138 Кримінального кодексу України передбачає: "Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років". Тяжкі наслідки - смерть хворого, тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження".

При цьому якщо цілитель свідомо застосовує такі форми і методи лікування, які не допомагають хворому, й отримує за це плату, то його діяльність повинна бути кваліфікована за сукупністю злочинів за ст.138 і ст.190 КК України (шахрайство).

Таким чином, з одного боку, виключаючи ст.74-1 (Право на зайняття народною медициною (цілительством) з основного закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" МОЗ дистанціюється від регулювання цієї сфери. З іншого боку, хоче зняти з себе відповідальність за наслідки, до яких призводить народна медицина (цілительство), тому що вважає її такою, яка призводить до порушень прав людини в Україні.

Іншими словами, залишаючи кримінальну відповідальність за лікувальну діяльність без спеціального дозволу особою, яка не має належної медичної освіти, МОЗ забороняє займатися такою діяльністю.

Крім того, ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення порядку здійснення господарської діяльності.

Якщо ж до законопроекту МОЗ внести додаткові правки про виключення з Кримінального кодексу України ст.138, тоді набуває чинності принцип "Що не заборонено, те - дозволено", і тоді можна займатися народною медициною, наприклад, як підприємницькою діяльністю.