{feed}

Все публикации

Євробляхи. Шляхи вирішення автомобільної проблеми, яка розділила українців на два табори

Ольга Скичко, "ТСН" от 14 ноября 2017

Активісти запропонували нардепам два варіанти законопроектів, засновані на різних підходах, які вже успішно випробували Білорусь та Молдова.

Дорогами України, за різними даними, їздить від 380 тисяч до двох мільйонів автомобілів на іноземних номерах, які в народі отримали назву "євробляхи". Вживані авто були куплені за кордоном і ввезені в Україну за "сірими схемами" без сплати мит.

Це не нові для українців схеми, проте проблема "автоіноземців", кількість яких невпинно зростає, викрила декілька болючих для України проблем – як економічних, так і соціальних.

За даними Державної фіскальної служби, до ТОП-5 країн-членів Європейського союзу, з яких було ввезено транспортні засоби, входять Польща, Литва, Німеччина, Чехія, Болгарія.

Камінь спотикання

Іноземні авто ввозяться в Україну за двома схемами: транзиту та тимчасового ввезення. Транзит передбачає перебування авто в країні протягом 5-10 днів, після чого знову має перетнути кордон або бути розмитненим. До речі, саме через дію цієї схеми на пропускних пунктах з країнами ЄС постійно утворюються великі черги.

Можливість тимчасового ввезення авто на термін до одного року мають іноземці. Це регламентується Стамбульською конвенцією, до якої Україна приєдналася 2004 року. Саме цією схемою і користуються більшість українських громадян, які проживають далеко від кордону та не мають можливості перетинати його кожні 10 днів. Працює це так: українець купує за кордоном авто, оформлене на місцеве підприємство, отримує довіреність на керування ним та повертається в Україну вже на чотирьох колесах.

Обидві схеми дозволяють економити на розмитнені автомобіля, вартість якого в Україні може більше ніж удвічі перевищувати суму, сплачену за саму автівку.

До речі, в Європі розмитнення коштує значно дешевше. Для ілюстрації безглуздості ситуації громадські активісти навіть провели наочний експеримент. Вони купили "Запорожець", який розмитнили у Польщі за 350 доларів. А ось у разі повернення цього ж авто назад на українські номери, вони мали сплатити державі Україна 3,2 тисячі доларів митних платежів за ринкової вартості такого авто в 200-300 доларів.

Саме захмарні ставки акцизного податку, з якого зокрема складається вартість розмитнення, диктують ціни на нові та вживані авто в Україні, які є непідйомними для більшості громадян. Додати до цього високі відсотки банків у разі купівлі автомобіля у кредит – і тенденція до зростання кількості "євроблях" стає зрозумілою.

"Такі схеми діють вже давно. Всі цим користуються, просто ситуація тільки зараз досягла свого апогею. Сьогодні, якщо зайти на литовський, польський чи німецький ринок автомобілів, то ціни там у рази відрізняються від наших. Автомобілі стали дешевшими. Якщо там машина коштує 2 тисячі євро (і це ще не найнижча ціна, бо є і по 900 євро), то тут ціна збільшується у 4-5 разів, тобто у нас вона коштуватиме щонайменше 8 тисяч євро", - зауважив адвокат Михайло Можаєв.

Ситуація, що склалася, оголює головну проблему: ціни на автомобільному ринку України є значно завищеними – порівняно з Європою.

"Різниця в цінах - у 3-4 рази. Автомобіль "Ауді" з об’ємом двигуна 2,5 л, турбодизель з коробкою автомат коштує в Європі 2-2,5 тисячі євро. А в Україні такий коштуватиме 7-9 тисяч євро", - розповів голова ГО "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич.

Тож українці, які раніше не могли і мріяти про те, щоб купити автомобіль, охоче почали користуватися європейським автопарком. За останні 10 років в Україні було ввезено 700 тисяч вживаних автомобілів. А за лише 11 місяців цього року – 500 тисяч авто. Тенденція до зростання очевидна.

"Донедавна мене взагалі не цікавили тачки. Навіть більше, я до 32 років не вмів керувати авто та не мав прав. Але перспектива народження 3-ї дитини примусила задуматися над власною машиною", - написав на своїй сторінці у Facebook власник литовської "євробляхи" Микола Малуха. І таких історій чимало.

Водночас збільшення на дорогах кількості "євроблях" викликало обурення в інших водіїв, які купували свої автівки за українськими цінами. Оливи до вогнища підлило і кілька випадків, коли власники автомобілів з іноземними номерами втрапляли у ДТП і просто тікали з місця пригоди. Водіїв непокоїло те, що водій "євробляхи" фактично не є його власником, знайти його буде неможливо, а відтак і притягнути до відповідальності у разі провини.

Проте юристи розвіюють ці міфи. Адвокат Михайло Можаєв зауважив, що поліція має всі інструменти для того, щоб встановити особу водія, якщо той зник з місця аварії.

"Для того, щоб встановити, хто був за кермом авто, потрібно з’ясувати, хто ввіз це авто в Україну. Одна людина може ввезти лише одне авто, і митниця має ці дані. Тож поліція має направити запит Митній службі, встановити компанію або особу, яка ввезла авто, звернутися до неї. Якщо людина передала право керування третій особі, то поліція встановлює, кому саме. І так – по ланцюжку", - пояснив Можаєв.

Голова ГО "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич у свою чергу наголосив, що існує відкритий реєстр застрахованих авто, за яким можна встановити водія. "Для автомобіля, який заїжджає в Україну, завжди роблять нову українську страховку, яка відповідає правилам дорожнього руху. Ця статистика відкрита, там є перелік автомобілів, є прив'язка прізвища водія до номера авто. І немає проблеми у тому, щоб знайти людину, яка їздить на цьому авто, навіть якщо вона втекла з місця пригоди", - пояснив Ярошевич.

Власники вживаних авто з європейськими номерами також не в захваті від ситуації, що склалася. Зокрема, у вересні було проведено масову акцію протесту, і точково вона триває і досі по різних регіонах країни. Автовласники прагнуть легалізації "євроблях" та наполягають, що готові сплачувати податки - проте за європейськими тарифами, а це близько 350-500 євро в залежності від машини.

Противниками такого рішення проблеми стали автовласники, які легально купили свої авто, сплативши всі податки. Адже зменшення акцизу потягне за собою зменшення вартості автомобілів, зокрема і на вторинному ринку, що призведе до втрати у ціні рухомого майна багатьох українців. І з цього випливає ще одна проблема – соціальності нерівності. Громадяни, які купували свої машини задорого, а часто і в кредит, обурюються засиллям "євроблях", власники яких примудрилися зекономити за "сірими схемами".

Проте юрист Михайло Можаєв зазначив, що, зважаючи на процеси євроінтеграції, зниження цін на автомобільному ринку неминуче.

"У нас країна не така багата, як Європа, у нас менші доходи на душу населення, але вони можуть собі дозволити їздити на доступних авто, а ми маємо втричі переплачувати, щоб їздити на таких самих автомобілях. Це несправедливо. Але ми все одно просуваємося до єдиного ринку. І якщо ми хочемо до Євросоюзу, то наші ціни мають бути на одному рівні. Якщо ми йдемо в Європу, ми все одно гратимемо за одними правилами", - впевнений Можаєв.

Тож наразі питання полягає лише у тому, яким чином найбільш безболісно для обох протиборчих таборів перефарбувати сірі схеми у білі.

Шляхи вирішення проблеми

Загалом у Верховній Раді було зареєстровано декілька законопроектів щодо цього. Зокрема, один документ за номером 4223, розроблений ще восени 2016 року за прем'єра Арсенія Яценюка, дозволяв би громадянам України (а не лише іноземцям) ввозити авто строком до одного року. Проте законопроект так і не було винесено на голосування нардепам.

Другий законопроект №5567 також передбачає, що власники зможуть протягом року їздити на таких автомобілях. А щоб після спливання цього терміну не виїжджати за кордон, законопроектом пропонується зробити платіж за користування автомобілем (2,5% від вартості розмитнення). Проте цей проект не пройшов випробовування профільним комітетом ВР з податкової та митної політики і його було повернуто на заміну.

Місяць тому голова комітету ВР з податкової та митної політики Ніна Южаніна запевнила, що нардепи дійшли згоди з активістами та взяли до уваги суспільну думку, в результаті чого було напрацьовано новий законопроект. За словами Южаніної, документ мав скорегувати митні платежі до більш адекватних значень - приблизно 1-1,4 тисячі євро за авто в залежності від віку автомобіля та об'єму двигуна.

Про те, що закон має бути вже ухвалено до листопада говорила в ефірі телеканалу "112 Україна" і представник президента в парламенті, нардеп Ірина Луценко. За її словами, напрацювання мала представити робоча група: "Про вартість мита, про платежі, які мають бути сплачені, про штрафні санкції. І зараз напрацьовуються умови мораторію на перевірки, на драконівські методи, які ніби застосовують. Якийсь певний період мораторію на такі драконівські заходи буде зроблений, але кордон закриється і напрацюється компромісний варіант розмитнення цих автомобілів".

Тим не менш законопроект досі не було подано Верховній Раді, а в офісі Южаніної повідомили, що робота ще триває. Щоправда, у яких саме питаннях сторони ще не дійшли згоди, нардеп не прокоментувала.

У свою чергу голова ГО "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич пояснив, що громадські активісти не схвалили напрацювання через пункт про повну зупинку ввезення вживаних авто.

"У ньому, зокрема, йшлося про те, що організація "АвтоЄвроСила" начебто погодилась на те, щоб з 6 вересня взагалі призупинити ввезення вживаних транспортних засобів. Ми не можемо взяти на себе таку відповідальність, бо ми не законодавча влада. А вони хотіли на нас повісити всіх баранів", - сказав Ярошевич.

Водночас громадський активіст наголосив, що вони готові працювати над новини законопроектами і наразі вже представили можновладцям два варіанти, проте марно.

"Їх ніхто не хоче розглядати, тому що вони не вигідні для лоббістів (автомобільного ринку в Україні, - ред.). Вони виписані у рамках європейського законодавства з урахуванням Митного кодексу України та Стамбульської конвенції. У їх написанні ми послуговувалися практикою наших найближчих сусідів – Молдови та Білорусі, для яких прикладом були Польща і Литва", - розповів Ярошевич.

Так, запропоновані законопроекти кардинально відрізняються один від одного, бо засновані на різних підходах. У написанні першого послуговувалися білоруським досвідом.

"Білорусь має константу – 400 доларів за будь-який вживаний автомобіль будь-якого року випуску. Константа попереджує будь-яку корупцію і надасть можливість державі контролювати кількість розмитнених автомобілів та їхні якісні показники", - розповів активіст.

Молдова пішла іншим шляхом, запозичивши польський досвід. Там сплачується мито у розмірі 10% від вартості автомобіля, яке коливається від 250 до 900 доларів.

"Крім того, в Україні обов’язково має бути технічний огляд авто. В Європі таке є, і цей техогляд не можна купити, як раніше було у нас. Там є спеціалізовані станції, які під відеоспостереженням проводять техогляд, й автомобілі повністю відповідають нормам. А нашими дорогами – для порівняння – їздять автомобілі 90-х років виробництва ще СРСР, які складають справжню загрозу", - додав Ярошевич.

Метод батога

Поки депутати не запускають процесу вирішення проблеми, чиновники йдуть звичним шляхом придушення бунту на кораблі, нараховуючи захмарні штрафи водіям "євроблях".

За даними Державної фіскальної служби, станом на 1 листопада в Україні перебуває понад 383,3 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією, з яких майже 236,6 тис. автомобілів – з порушенням терміну.  Протягом січня-жовтня 2017 року митниками було складено 17,9 тис. протоколів про порушення митних правил при ввезенні автомобілів, за результатами яких нараховано 127,7 млн грн штрафів.

Для чиновників справа ускладняється тим, що скласти протокол на водія "євробляхи" можна лише у митній зоні, які розташовані на кордоні. Якщо людина не виїжджає за кордон, то зробити це складно.

Але митники вдаються до різних хитрощів.  Зокрема, влаштовують спільні з поліцією рейди українськими містами. Наприклад, у Бердянську за один такий рейд зловили три "євробляхи", які вилучили та відправили на штрафмайданчик.

Адвокат Михайло Можаєв наголошує, що вилучати автомобіль з іноземною реєстрацією навіть за умови прострочення терміну ввезення незаконно. Адже у Митному кодексі за такі порушення прописані лише штрафні санкції.

У разі автомобілів, ввезених за схемою транзиту застосовується 470 стаття Митного кодексу, яка передбачає: 170 грн штрафу за прострочення на одну добу; 3400 грн - за повторне порушення або за прострочення більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб; і 8500 грн - якщо прострочення складає більше 10 днів.

На випадок порушення умов тимчасового ввезення авто існує 481 стаття Митного кодексу, яка передбачає: попередження або накладання 850 грн штрафу за прострочення терміну не більше ніж на три доби (тобто рік плюс три доби); 5100 грн - за повторне порушення або прострочення терміну від трьох до десяти діб; 17 000 грн - у разі перевищення строку більше ніж на 10 діб.

Іноді спроби зловити порушників доходять до комічного. Як розповів заступник директора департаменту ДФС Олексій Сівірін, співробітники митниці викликають таксі на "євробляхах", щоб потім скласти протокол.

А ось поліцейський, який зупинив таку машину, наприклад, за порушення правил дорожнього руху, не може вжити жодних заходів щодо порушення терміну ввезення авто через те, що не має таких повноважень, наголосив адвокат Михайло Можаєв.

Водночас поліцейський може передати інформацію про таке зафіксоване авто митним органам, які у свою чергу вживатимуть заходів. Проте деякі правоохоронці йдуть далі – як у випадку з "Кадилаком", власниці якого виставили більш ніж 3 млн грн штрафу. Тоді поліцейські примусили жінку проїхати на митницю, причому один з них навіть сам сів за кермо.

За словами голови ГО "АвтоЄвроСила" Олега Ярошевича, такі дії поліцейських були неприпустимими.

"Це повне порушення закону про поліцію. У ньому є дев'ять пунктів - причини зупинки ТЗ. Поліцейський у жодний спосіб не має права наводити довідки про цей ТЗ (зокрема про те, чи не порушений термін ввезення авто, - ред.). Є три документи для законного керування автомобілем, яких достатньо для пред'явлення поліцейському, – це права водія, техпаспорт авто і страховий поліс. Навіть довіреність тут не потрібна. Решта вимог – це перевищення повноважень. Ми зі свого боку різними способами намагаємося притягнути поліцейських до відповідальності. У нас десятки судових процесів по ст.365 КК "Перевищення службових повноважень", - пояснив Ярошевич.

До речі, такі величезні штрафи, як у випадку з одеським "Кадилаком", митники нараховують по 485 статті Митного кодексу. За словами адвоката, вона є улюбленою у митників, адже її формулювання доволі розмиті, а єдина санкція – 300% від несплаченої суми митних платежів – дійсно вражає.

Юрист зазначає, що водіям, яким нарахували штрафи, не лишається нічого іншого, як сперечатися з митниками вже у суді.

До речі, жоден з присуджених штрафів ще не було сплачено, бо водії подають апеляції. А захисник власниці сумнозвісного "Кадилаку" пообіцяв, що у разі провалу в українських судах вони звертатимуться до Європейського суду з прав людини.

Підсилення Литвою

У своїй боротьбі проти "євроблях" ДФС звернулася і до литовських чиновників. Після відповідного запиту митниця Литви почала перевірку законності ввезення і використання на території України транспортних засобів, зареєстрованих на території Литви.

Зокрема, йдеться про те, що литовці перевірятимуть фірми, які реєструють на себе такі машини. Якщо виявлять шахрайство, литовським бізнесменам загрожують величезні штрафи і звинувачення у несплаті податків та нелегальному найманні на роботу, бо за документами українські власники литовських авто – це водії таких компаній.

Проте голова ГО "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич, який щойно повернувся з Литви, де проводив консультації з місцевими чиновниками щодо цього питання, заявив: навряд чи така тактика спрацює.

"Перший стримуючий фактор, який існує в усіх країнах, окрім України, – це таємниця бізнесу, яка захищена законом. По-друге, оформлення транспортних засобів на юридичні особи відбувається у рамках законодавства Литви. Звичайно, є деякі несумлінні фірми, які невчасно звітують за певний період чи сплату податків. Вони можуть бути покарані матеріально, до них можуть бути вжиті якісь санкції в рамках законодавства Литви. Але решта працюють в рамках законодавства через державні органи і страхові компанії, тому ці автомобілі абсолютно законні", - заявив Ярошевич.

А поки чиновники воюють з "євробляхами" практика довела, що лібералізація оподаткування значно збільшує надходження у бюджет країни.

Днями у Фіскальній службі відзвітували про зростання обсягу митного оформлення вживаних авто за десять місяців 2017 року у шість разів. Бюджет заробив на цьому імпорті 4,3 млрд грн.

Причиною такого різкого зростання називають зміни в Податковому кодексі, згідно з якими ставки акцизного податку на вживані легкові автомобілі було скорочено у 10-20 разів.

Ці зміни стосуються лише тих автомобілів, які були випущені не раніше 1 січня 2010 року, тобто не старших за сім років. І лишається тільки уявляти, скільки може отримати бюджет у разі зменшення оподаткування старших авто.